Добре мати дах над головою! Адже нікому не хочеться мокнути під час проливного дощу або проводити час на вулиці під час сильного снігопаду. Так ось, однією з основних функцій покрівлі якраз і є захист від опадів. Дощ падає на дах, оберігаючи наші голови, і стікає на землю. А що далі? Вода залишається на землі і вбирається в неї? Якби це було так, то після кількох злив земля навколо будинку перетворилася б у болото. Ну а якщо поверхня покрита асфальтом або бруківкою, то після проливних дощів вулиці перетворилися би в непереборні для ніг і коліс озера і басейни. Тому з водою, що падає на дах і тротуари, потрібно щось робити. Людина здогадався до цього давно і винайшла те, що сьогодні називається дощовою або зливовою каналізацією.
При проектуванні дощової каналізації слід визначитися, який тип відведення води вибрати, адже від цього залежить як ефективність системи, так і її вартість. За типом водовідведення може представляти собою:
- відкриті лотки, встановлені в канавах, викопаних під нахилом, з яких вода стікає в колектор – відкритий тип;
- труби, що пролягають під землею, в які вода потрапляє з дощоприймачів – так званий закритий тип;
- комбінацію перших і других.
Основні елементи водовідвідних систем: що собою представляє кожен
Розглянемо будову системи водовідведення в цілому. У випадку з закритим типом, вона, як правило, складається з таких елементів:
- Конструкція даху;
- Ринви;
- Водостічні воронки;
- Зливові труби;
- Дощоприймачі;
- Дренажні лотки або труби;
- Пісковловлювачі.
Пройдемось по всіх пунктах по порядку, зверху-вниз. По-перше, дахи будинків повинні бути влаштовані таким чином, щоб вода стікала вниз, а не залишалася на ній. Для цього вони часто мають особливу похилу (наприклад, односхилий, двосхилий і т.д.) форму. Але якщо так все і залишити на самоплив, то є ризик, що стічна вода намочить стіни і фундамент будинку, поступово їх руйнуючи. Щоб цьому запобігти, вода, що стікає по даху, направляються по спеціальних водостічних жолобах в воронки, що кріпляться до вертикальних стояків. З них вода стікає вниз і потрапляє в систему водовідведення так званого точкового типу, що представляє собою спеціальні колодязі – дощоприймачі, з'єднані з каналізаційною системою, або ведуть безпосередньо до стічної канави або на поле. Самі дощоприймачі розрізняють за об’ємом, глибиною закладання і матеріалом виготовлення – як правило, це бетон, чавун або пластик. Водовідвідні системи точкового типу найчастіше встановлюються в тих випадках, коли стоки необхідно відводити від самотньо стоячих будівель. Дощова вода, що падає на асфальтове покриття вулиць і тротуарів, по спеціальних жолобах – дренажних лотках – прокладених вздовж них, стікає, знову-таки, в дощоприймачі. Це вже система водовідведення лінійного типу. Її встановлюють там, де системою зливової каналізації необхідно облаштувати велику територію.
Дренажні канали можуть бути відкритими, а можуть накриватися спеціальними решітками. Виготовляються вони найчастіше з високоякісного бетону або пластику. У воді, що тече по водовідвідних жолобах зливової каналізації часто міститься усіляке сміття – листя, бруд, пісок. Щоб уникнути засмічення системи цим сміттям, в конструкціях часто передбачені спеціальні фільтри – так звані пісковловлювачі, які представляють собою спеціальні камери, в яких під дією гравітації пісок та інші неорганічні частинки осідають на дно. Пісковловлювачі таким чином захищають від пошкодження механічні обладнання, зокрема, насоси, які використовуються в очисних установках, куди далі може потрапляти дощова вода.
Для чого робити розрахунок і проектування системи водовідведення?
Щоб уникнути підтоплення території, прилеглої до будинків, необхідно ретельно розрахувати і спроектувати систему поверхневого водовідведення. Робиться це, щоб уникнути зайвих витрат, але і в той же час добитися максимальної ефективності, тобто щоб система повністю справлялася з талими водами і запобігала заболочуванню ґрунту. А якщо забезпечити зливову мережу спеціальними накопичувальними ємностями, то у Вашому розпорядженні буде ще і вода для господарських потреб. Провівши інженерні розрахунки і вибравши тип поверхневого дренажу, необхідно приступити до стадії проектування. При її розрахунку слід враховувати такі фактори:
- тип споруди, яке буде обслуговуватися;
- середній обсяг опадів за рік;
- геологічну специфіку і ландшафт ділянки;
- місце розташування різних інженерних комунікацій;
- загальну площу ділянки.
При розрахунку, насамперед, необхідно визначити з яким максимальним об'ємом зливових стоків повинна буде справлятися каналізація, щоб витримати навіть найбільш рясні опади, властиві даній місцевості. Розрахунок здійснюється за формулою:
V = q20 * S * D,
- де q20 – це інтенсивність атмосферних опадів для даної місцевості;
- S – площа ділянки, на якому планується установка мережі;
- D – коефіцієнт водопоглинання матеріалів, з яких виготовляються елементи системи.
Після розрахунку максимального обсягу переходимо до вибору площі перетину труб і жолобів, які будуть відводити дощові стоки. Від площі перетину залежить ухил, під яким мають бути остаточні труби і лотки – чим більше діаметр труби, тим менший ухил. Наприклад, для труби діаметром 30 мм ухил повинен становити 3 см на кожні 100 см довжини.
Розрахунок системи також повинен враховувати кількість, розміри, матеріал виготовлення і глибину закладення дощоприймальних колодязів. Остання повинна становити в середньому 0,8 м, але також залежить від глибини промерзання ґрунту в конкретній місцевості.
Після затвердження проекту можна приступати до монтажу. Для цього, в першу чергу, в місці, де буде знаходитися вихід водостічних труб, що йдуть з даху, встановлюють дощоприймачі, які кріпляться з використанням бітумної мастики і гідроізолюються. Потім проводиться монтаж лотків або труб, в залежності від того, чи є наша каналізація точковою або лінійною. Після цього приступають до монтажу зливових стояків. І на завершення, облаштовується водоскид, тобто перенаправлення води, що виходить з системи поверхневого водовідведення будинку в міську каналізаційну мережу, або скидання її в колектор.
Висновки
Система дренажу схильна до засмічення. Тому періодично необхідно здійснювати її очищення. Як правило, це робиться або механічним або гідравлічним способом. Тобто водостоки або очищають вручну, пробиваючи труби або очищаючи лотки спеціальними інструментами, або очищаючи від сміття дощоприймачі. Або ж гідравлічним способом, здійснюючи пробивання водою, що подається під напором.
Зливова каналізація – це невід'ємна частина будь-якої інженерної споруди, тому що дощі і сніг ніхто не відміняв. Тому до проектування, підбору матеріалів, монтажу і профілактики слід підходити дуже ретельно. Тоді можна бути спокійним, що навіть при найбільш рясних опадах Ви з дому зможете вийти або виїхати, а не виплисти.
